Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст.
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. Красний сей світ! красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Ум. красненький, красне́сенький.
Мі́сяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась?
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
