Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. А вже ж мої очі не доспали ночі. Доспав до обід.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Панахиду поставила. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку.
Позіхатися, -хається, гл. безл. Зѣваться. Ляжмо спати... вже й мені часто позіхається.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.
Спристрітити, -річу, -тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось.
Тоня, -ні, ж.
1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу.
2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто.
