Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Багацький син. Багацькая дівчинонька шмат коралів має.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Одвів курка і вже хотів був стріляти.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. ).
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки.
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.
