Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла.
Злести́ти, -щу, -стиш, гл. — кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива.
Поминати II, -на́ю, -єш, сов. в. помину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Проходить, проѣзжать, проѣхать и пр. мимо, миновать, минуть. Ми вже той хутір поминули. Уже петрівочка поминає.
Свиня, -ні, ж.
1) Свинья. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить.
2) — морська. Дельфинъ.
3) Родъ игры въ карты. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш.
Стогній, -нія, м. Постоянно стонущій человѣкъ.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)
