Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляшильник

Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШИЛЬНИК"
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Демокра́тній, -я, -є. Демократическій. Література ся сталась демократньою. К. XII. 124.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Н. п.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок. Чуб.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯШИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.