Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лях

Лях, -ха, м. Полякъ. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. І. 106. Ум. ля́шенько, ляшок. Ув. ляшуга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯХ"
Брешко, -ка, м. 1) Лгунишка. Желех. 2) Лающая собака.
Відрубно нар. Отдѣльно.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. Котл. Ен. VI. 75. До чого здатний Петро? Камен. у. 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Камен. у. Мені ці халяви не здатні, бо малі. Каменецк. у.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Переставити Cм. переставляти.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.
Ув Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.