Благовірний, -а, -е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний.
Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова.
Родиво, -ва, с.
1) Роды. Померла з родива. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво.
2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю.
3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.
