Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани.
Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі?
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний.
