Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Пасічник, пасішник, -ка, м.
1) Пчеловодъ.
2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной.
2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство.