Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? Скоро стам козачка козацький голос зачувати. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Спід 1, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Тамтадиль нар. = тамтуди.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Хамаркає, наче дяк на криласі.
