Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка.
Воюватися, -воююся, -єшся, гл.
1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися.
2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Бо зімна роса, як дівчина боса. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці.
Караван, -ну, м.
1) Большая повозка, фургонъ.
2) Траурныя дроги.
3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати.
4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають.
5) Толпа людей, ищущихъ работы.
6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ.
7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах.
Сандоля, -лі, ж. Снарядъ для ловли крупной рыбы: длинный шесть, на которомъ прикрѣплена желѣзная вилка въ два острія.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати.
