Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Доти лях мутив, доки не наївся.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый.
Скидати, -да́ю, -єш, сов. в. скинути, -ну, -неш, гл.
1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Добич із коней скидайте.
2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Скинув рушницю на плече.
3) Снимать, снять. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. Почав скидати шапку.
4) Только с в. Выпить (водки). Скинув чарку-другу. І по третій скинули на шлунок.
5) Смѣнять, смѣнить, отставлять, отставить отъ должности. Скиньмо голову, люде добрі.
6) — горща. Ставить, поставить родъ сухой банки на животъ.
7) скида́ти на ко́го. Быть похожимь. Обличчям він дуже скида на вас.
8) — руко́ю на ко́го, що. Показывать, показать.
9) — о́ком, очима. Бросать, бросить взглядъ, взглянуть. Скину на неї оком, то вона як жар почервоніє.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Живе, як сорока на тину. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. Улиця упродовж людьми заступилася.
