Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся.
Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате.
Ланка, -ки, ж.
1) Звено.
2) Низка монистъ.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Наздо́вж нар. Въ длину.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Повиучувати слав'янські мови.
Покропити Cм. покропляти.
Пронурок, -рка, м. = понурок.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
