Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Портить.
2) Бранить, порицать.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Екатер.
Навгу́л нар. Огуломъ.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. Над річкою Самарською опочивку собі мають.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Як швець дубом шкури пересипає. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим...
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.