Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспука

Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. К. Кр. 31. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Гол. II. 778. Ударила з роспуки об поли руками. Г. Барв. 531.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКА"
Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Навкру́г, навкруги́, нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Чуб. V. 328. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги? Рудч. Ск. І. 167.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе. Ком. II. 48.
Череп, -па, м. 1) Черепъ. Грин. І. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.