Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Ло́скіт, -коту, м. Щекотаніе, щекотка.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами.
Прихилля, -ля, с.
1) = прихилище. Нема мені прихилля. Біда сироті без тихого прихилля.
2) Расположеніе.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
