Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рабувати

Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Запричаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запричасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Пріобщать, пріобщить св. даровъ. Просив хворого запричастити. Г. Барв. 151. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили. Стор. І. 259.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Просвистіти, -щу, -стиш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.