Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рабувати

Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Нездужати, -жаю, -єш, гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Перепродати Cм. перепродувати.
Поетка, -ки, ж. Поэтесса. Желех.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469.
Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.