Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ранговий

Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. зучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Пріучаться, пріучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду. Богод. у.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Суятити, ячу, -тиш, гл.кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.