Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

райця

Райця, -ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЙЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЙЦЯ"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку. Екатер. у.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Понашатковувати, -вую, -єш, гл. Нашинковать (капусты, — во множествѣ). Ми собі по здоровій діжці капусти понашатковували.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЙЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.