Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я.
Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... 2) = Сич. 3) = Ґуля.
Згусти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Сгустить. Як сир згустив, упорав, приспособив.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку.
Притрястися, -су́ся, -се́шся, гл. Прійти. Коровка напасеться і додому притрясеться.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
Ухатий, -а, -е. = вухатий.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Дметься, як шкурлат на огні.
