райця

Райця, -ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 4.

Випадкові слова

Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.

повністю...

Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.

повністю...

Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.

повністю...