Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Валовий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ валу 2. Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові.
2) Относящійся къ валу.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе.
Конярка, -ки, ж. Конюшня.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Притужний, -а, -е. Очень тяжелый, обременительный.
Тікач, -ча, м. = втікач.
