Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Орачка, -ки, ж. = оранка.
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Сябринний ліс.
Уранішній, я, е Утренній. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Година вранішня настала. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви.
Чуменя, -няти, с. Въ заговорѣ отъ холеры такъ называется какъ бы дитя чумы: До нашого дому не приступлі ні чума, ні чуменіта.... ні відьми з відьменіти, ні упирі з упиреніти...
