Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рай

Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЙ"
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 17.
Гійє! меж. = гей 1. Мнж. 178.
Замо́кти Cм. замокати.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.