Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Підсахнутися, -нуся, -не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи.
Розлежатися, -жуся, -жишся, гл. Разлежаться, долго лежать. Так розлежався, що ніяк не виманиш його із хати.
Санка, -ки, ж.
1) Полозь. Брацлав. у.
2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Чуть живу пустив.
