Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Доволочити Cм. Доволочувати.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни.
Ковальський, -а, -е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Сопе, наче ковальський міх.
Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
