Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ошаліти

Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШАЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШАЛІТИ"
Вершок, -шка, м. 1) Ум. отъ верх. 2) Дно шапки съ наружной стороны. 3) Верхняя часть очіпка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191. 4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ. Шух. І. 276. 5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки. 6) Вершокъ. Лисина у шість вершків. Ном. № 13942. 7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а. ЗЮЗО. І. 137. 2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.
Підвисити Cм. підвищувати.
Повідець, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.
Поскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Повизжать.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Угортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. угорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Обворачиваться; обворотиться, заворачиваться, заворотиться.
Хворостняк, -ка, м. = хмиз. Як докопаю, хворостняком затрушу. Мнж. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОШАЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.