Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ошийник

Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШИЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШИЙНИК"
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Потовстий, -а, -е. Толстоватый, нѣсколько толстый. Се дубок потовстий трохи. Волч. у.
Сверб'ячка, -ки, ж. 1) = сверблячка. Угор. 2) Чесотка, короста. Угорск.
Соняшниковий, -а, -е. Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Левиц. І. Нащо ти її так сполохав? Кв.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. О. 1861. XI. Свид. 12. Прийшли гості.... почалась учта. Св. І. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОШИЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.