Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ошалемоніти

Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШАЛЕМОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОШАЛЕМОНІТИ"
Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи). Фр. Пр. 106.
Вимахувати, -хую, -єш, сов. в. вимахати, -хаю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала ділу руку, да по пиці втяла. Н. п. 2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний. КС. 1882. X. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОШАЛЕМОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.