Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся.
Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Ум. Дев'яті́рко.
Завсі́гди нар. = завсіди. Зевсегда будемо укупі. Невіра завсігда невіра.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Я нічого не жалував на поминки. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Cм. помин.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Порано встала.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий.
