Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Гуля́льня, -ні, ж. = Гульбище. Він був на гуляльні з нами: там було багато парубків і дівчат.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Нашмаровуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. нашмаруватися, -руюся, -єшся, гл. Намазываться, намазаться (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ). Нашмаруюся солониною.
Підсмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підсмикатися, -каюся(-чуся), -єшся(-чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель.
Суд, -да и -ду, м.
1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду.
2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився.
3) Судебныя лица. Суд наїде сюди.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
