Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Я не зможу тобі віддячитися.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти...
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. І.
Золотий, -а́, -е́ 1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. З золотими перснями на руці. 2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в'ється. Ум. золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Від святого Власа заміж не ласься. А панночка до неї ласиться та просить.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Переховати, -ся. Cм. переховувати, -ся.
Поміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. поміститися, -міщуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
