Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опікунка

Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКУНКА"
Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Доя́р, -ра́, м. Доильщикъ овецъ. Херс. г.
Куряний, -а, -е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. Лубны. Можнісенъко вам без коня бути. Волч. у.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає. Міусск. окр.
Обдурити Cм. обдурювати.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Рудч. Ск. І. 135. Вас. 157, 172. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. Н. Вол. у. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. ХС. III. 62. Ум. товкачик, товкачичок.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІКУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.