Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ.
Годівщина, -ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в салдати. 2) Заработанное за годъ жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году.
Згожа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є.
Кілок, -лка, м.
1) Колышекъ.
2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна.
2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили.
4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі.
5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей.
6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку.
7) = заніз (у ярмі).
8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Ум. кіло́чок.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Пішов по масло, та й в печі погасло. Уже зорі погасають, ранок наступає.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат.
