Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опіром

Опіром нар.стати. = опір стати. Стояли на сеймі опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХП. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІРОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІРОМ"
Брандуші, -шів, м. мн. раст. родъ подснѣжниковъ. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи). Радом. у.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. Ном. № 10801. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали. Котл. Кн.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Парогач, -ча, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль. Шух. І. 176.
Синичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІРОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.