Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
