Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвідка

Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІДКА"
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися. Вх. Уг. 237.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.