Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обворожувати

Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖУВАТИ"
Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Звідусі́ль, звідусіля́, звідусю́ди, нар. Со всѣхъ сторонъ, отовсюду. Який тепер чорт скаже тобі ясно, коли звідусюди нахмарило? К. ЧР. 239.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Палац, -цу, м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити. Фр. Пр. 47.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Старість не радість. Ном.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.