Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обворожувати

Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖУВАТИ"
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.
Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Черчатий, -а, -е. = червчатий. Черчатая плахта. Гол. І. 53. Черчатий пояс. Гол. Од. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.