Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обапол

Обапол, -ла, м. = обаполок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛ"
Битець, -тця, м. Каменоломщикъ. Міусск. окр.
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Остров'яниця (остров'їниця, островя́ниця), ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. І. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. І. 147.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАПОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.