Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Фота, -ти, ж. = обгорта 1.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor.
