Більш нар. = більше. Більш копи лиха не буде. більш-менш. Болѣе или менѣе. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі.
Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ішов козак на линію і вельми надувся. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Я маю вельми дорогий крам. Вельми добре.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Налопоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. Нашелестѣть бумагой или лощеной матеріей.
Огляд, -ду, м.
1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. купив за три огляди. Укралъ.
2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Приморгнути Cм. приморгувати.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
Усушити, -шу, -шиш, гл. Насушить, осушить.
