Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала.
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Мазни́ця, -ці, ж. Лагунка (для держанія дегтя). Така біла, як мазниця. Презрительное прозвище мужика. Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? чи ти ж тямиш далі од свого носа? — А ти, паскудо! Думаєш, як начепив хустку на шию, та почепив гудзя на груди, то вже маєш право глузувати з нас, дражнити нас мазницями! 3) Черная большая барашковая шапка съ суконнымъ дномъ. Ум. мазничка. Нате і мою мазничку на дьоготь.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Умотай мене цим прядівом. Умотала його мідними дротами.
