Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Пиття, -тя́, с.
1) Питье.
2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би.
3) Напитокъ.
Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Цокочуть жінки, похитуючи головами.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Усправедливити Cм. усправедливлювати.
