Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грезен

Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕЗЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕЗЕН"
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. І. 100).
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Сусел, сусла, м. = суслик 1.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕЗЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.