Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза).
Наві́яти Cм. навівати.
Прядиво Cм. прядіво.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Спорядили обід сутий.
Убуритися Cм. убурюватися.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ.
