Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового.
2) О масти: свѣтлорыжій. сѣрый съ желтымъ отливомъ. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Ум. полове́нький.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Серен, -на, м. Замерзшій твердый снѣгъ.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы.