Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локіть

Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким. Чуб. V. 1112.
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. ЗОЮР. II. 51. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. Мкр. Г. 61. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. МВ. ІІ. 141. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Мет. 50. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили. Грин. III. 186.
Заки́слити Cм. закислювати.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Обнова, -ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. І. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Отчизна, -ни, ж. 1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. ІІ. 38.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.