Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоза

Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Ном. № 2410. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 80. 2)цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. (Лубен. у.). Мил. 53. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. КС. 1887. VI. 480. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. лізка (ло́зка), лізонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗА"
Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Відмащувати, -щую, -єш, сов. в. відмастити, -щу, -стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазаніемъ. Мені взавтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы відмасткою. Шух. І. 258.
Воротило, -ла, с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (Cм.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Чуб. І. 201. Ном. № 11207. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Грин. III. 281. Ум. обротька.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл. 1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві. 2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!» Св. Л. 10.
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Худопахолок, -лка, м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. І. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.