Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай!
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок.
2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили.
