Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться. Ном. № 9304.

Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).

За́бавка Cм. забава.

Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.

Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.

Навби́тки нар. Въ выраж.: гуля́ти навби́тки. Игра на праздникъ Пасхи крашеными яйцами: бьютъ яйцо о яйцо, и тотъ, чье яйцо видержить, забираетъ разбитое яйцо своего партнера. Чуб. IV. 43.

Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.

Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.

Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. Чуб. V. 236. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. ЗОЮР. І. 12. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Левиц. І. 134. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. Н. п. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. АД. І. 217. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. Грин. III. 251. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Н. Вол. у. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. Гліб. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. Котл. Н. П. 350. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Н. п. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. Гліб. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. МВ. (О. 1862. III. 59). куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. МВ. (О. 1862. І. 104). 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. Котл. Н. П. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. Мет. 406. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала. Лебед. у.

Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1