Гой! меж. = ой, гей. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже!
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Дога́н IІ, -ну, м. = Дуган. Ум. Доганець.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Напива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напи́ти, -п'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить на извѣстную сумму.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл.
1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Як послався, так і виспався.
2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.
