Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопотючий

Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається. Новомоск. у.
Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПОТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.