Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.