Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопотючий

Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Вихитати Cм. вихитувати.
Дерев'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Оправа, -ви, ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Рибний 2, -а, -е. Обильный рыбой. Невелика річка, але рибна! отам раків і риби на ярмарці продають! Канев. у.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПОТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.