Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопотючий

Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 11.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Чуб. V. 262. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх. Харьк. у.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко. Мет. 10.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПОТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.