Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопотючий

Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПОТЮЧИЙ"
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. галунець, галунчик. Аф. 354.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Пороспірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспе́рти, но во множествѣ.
Предковецький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Чіпко нар. = чепко. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПОТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.