Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл.
1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить.
2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ.
3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє.
