Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловкий

Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВКИЙ"
Безсмертки, -ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. І. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. І. 142.
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Гу́та, -ти, ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті. Ном. № 14045.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. Маркев. 71. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. Мет. 78. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Затріпота́ти, -почу́, -чеш, гл. = затріпотіти. Затріпотало... серце. Млак. 99.
Легкота́, -ти, ж. Легкость. Н. Вол. у.
Обійматися, -маюся, -єшся, сов. в. обня́тися, -німуся, -мешся, гл. Обниматься, обняться. Ой сидять вони (голуби) та й цілуються, сивими крильцями обіймаються. Лукаш.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.