Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопкання

Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. І. 61.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. О. 1861. X. Свид. 44. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. К. ЧР. 4. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля). К. ПС. 26.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.