Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лозинячча

Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Захисти́ти, -ся. Cм. захищати, -ся.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. Драг. 363. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3)на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.
Потрудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЗИНЯЧЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.