Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод.
2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці.
Позацвітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали.
Призрітися Cм. призиратися.
Пролуб, -бу, м. = ополонка. Скочив в пролуб, але більше того не робив, бо дуже го студінь проняла.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ.
