Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L.
Деше́вшати, -шаю, -єш, гл. Становиться дешевле. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
